Що світить українським азотникам?

Мінеральні добрива традиційно займають провідну позицію в українському експорті хімічної продукції. Вітчизняні підприємства експортують близько 90% продукції, формуючи асортимент з урахуванням потреб зарубіжних покупців, тим самим повністю залежать від коливання цін на зовнішніх ринках. До деяких пір українські і російські підприємства конкурували один з одним практично на рівних.

Дешевий газ у росіян і низькі транспортні витрати українців врівноважували конкурентні переваги виробників аміаку і карбаміду в наших країнах. Тенденція до перевиробництва добрив загострила конкуренцію між країнами-виробниками. Заставою успішності стало володіння дешевими енергетичними і трудовими ресурсами.

Основні проблеми українського ринку мінеральних добрив в перспективі відомі і багато разів вже обговорені - зростання тарифів на послуги природних монополій (природний газ, електроенергію, залізничні тарифи), зношеність фондів, висока енергоємність.

Частка реалізації аміаку і карбаміду на внутрішній ринок від загальної реалізації продукції за 9 місяців поточного року для ВАТ “Дніпроазот” склала 3,28% і 11,86%. Крім того, ситуація для українських продуцентів ускладнюється ще і тим, що загальне дорожчання в Україні дає серйозну конкурентну перевагу Росії для масованого експорту товару в широкому асортименті (за вмістом азоту, фосфору, калію) за відносно дешевими цінами, у тому числі і до України.